Путівник для педагогів та батьків дітей з особливими потребами. Серія «Інклюзивна освіта»
- Даценко Iрина
- 6 мар. 2019 г.
- 5 мин. чтения
Альберт Айнштайн одного разу сказав:
"КОЖЕН ІЗ НАС - ГЕНІЙ, АЛЕ ЯКЩО ОЦІНЮВАТИ РИБУ ЗА ЇЇ ВМІННЯМ ЛАЗИТИ ПО ДЕРЕВАХ, ВОНА ВСЕ ЖИТТЯ ПРОЖИВЕ, ВПЕВНЕНА В ТОМУ, ЩО ВОНА - НЕВДАХА".
ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ
ЮНЕСКО визначає інклюзивне навчання як «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади, та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».
Тобто це такий спосіб отримання освіти, коли учні або студенти з особливими освітніми потребами навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання, – і це є альтернативою інтернатній системі, за якою вони утримуються та навчаються окремо від інших дітей, або домашньому та індивідуальному навчанню.
Але питання інклюзії варто розглядати не тільки в аспекті створення доступного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта в широкому сенсі передбачає створення рівних можливостей для всіх категорій дітей в Україні.
Жоден з них не має відчувати себе іншим – і це головне завдання інклюзії.
Докладніше про інклюзивну освіту
Актуальні питання інклюзивної освіти___презентація Методичні рекомендації з організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах
2018/2019 н.р.
При організації інклюзивного навчання слід керуватись чинними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Законами України, інструктивно-методичними матеріалами та листами Міністерства освіти і науки України.
Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг”:
визначено поняття особи з особливими освітніми потребами, інклюзивного навчання, індивідуальної програми розвитку;
зазначено, що загальноосвітні навчальні заклади на підставі письмового звернення особи з особливими освітніми потребами, її батьків чи законних представників створюють інклюзивні та/або спеціальні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
забезпечується право громадян на освіту створенням належних умов для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб в умовах інклюзивного навчання;
забезпечується право на навчання особам з особливими освітніми потребами за допомогою найбільш доступних для таких осіб мови, методів і способів спілкування, зокрема навчання жестовою мовою, шрифтом Брайля;
місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції: забезпечують доступ осіб з особливими освітніми потребами до державних і комунальних навчальних закладів шляхом створення безперешкодного середовища відповідно до законодавства за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів; забезпечують підвезення учнів, вихованців з особливими освітніми потребами до місця навчання і додому, у тому числі шкільними автобусами, пристосованими для перевезення дітей, які пересуваються на кріслах колісних;
фінансування у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг) та придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, визначених індивідуальною програмою розвитку особи з особливими освітніми потребами, здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, коштів місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
Щороку Міністерство освіти і науки України удосконалює нормативно-правові акти з метою розвитку інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах України, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017р. №588 внесено зміни до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 №872:
керівник загальноосвітнього навчального закладу на підставі заяви батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами, висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за підтримки відповідного органу управління освітою організовує клас з інклюзивним навчанням, створює необхідну матеріально-технічну та навчально-методичну базу, здійснює добір відповідних педагогічних працівників;
розкрито поняття корекційно-розвиткової роботи та визначено тривалість групових та індивідуальних корекційно-розвиткових занять;
знято обмеження наповнюваності класів з інклюзивним навчанням (раніше було 20 учнів); серед дітей, які мають змогу навчатися в інклюзивному класі, можуть бути і діти з дислексією, розладами спектра аутизму;
зазначено, що навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів;
відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня може розроблятися індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма;
зазначено, що може здійснюватись освітній та соціальний супровід дитини соціальним працівником, батьками або особами, уповноваженими ними (п.14);
порядок доповнили Додатком, у якому наведено форму індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами, яка дещо відрізняється від попередньої форми. В індивідуальній програмі розвитку зазначається загальна інформація про учня, наявний рівень знань і вмінь, динаміка розвитку, адаптація навчального матеріалу, технічні пристосування, додаткові послуги (корекційно-розвиткові заняття), визначені на підставі висновку психолого-медико-педагогічної консультації, джерела інформації в процесі розроблення індивідуальної програми розвитку, узгодження індивідуальної програми розвитку з: батьками/законними представниками, учнем у разі, коли йому виповнилося 16 і більше років, план консультування батьків/законних представників у процесі розроблення/виконання індивідуальної програми розвитку, моніторинг стану розвитку учня та його навчальних досягнень.
Кабінет Міністрів України 12 липня 2017 року затвердив постановою №545 «Положення про інклюзивно-ресурсний центр". Інклюзивно-ресурсні центри утворюють, щоб забезпечити права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2-х до 18-ти років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти.
Відповідно до цього Положення органи місцевого самоврядування мають протягом двох місяців створити інклюзивно-ресурсні центри, що повинні забезпечити здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, консультувати батьків та педагогів щодо особливостей інклюзивної освіти, надавати психолого-педагогічну допомогу дітям із особливими потребами, здійснювати інформаційно-просвітницьку діяльність. Прийняття постанови сприятиме забезпеченню фахового супроводу інклюзивної освіти та спростить адаптацію в освітньому середовищі дітей із особливими освітніми потребами.
Організація навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами ЗНЗ у цілому здійснюється за планами та методичними рекомендаціями, зазначеними у листах Міністерства освіти і науки України№1/9-315 від 07.06.2017р. “Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів” та листа МОН № 1/9-385 від 12.07.2017 року “Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів y 2017/2018 навчальному році”.
З метою упорядкування навчальної літератури і програм, що рекомендовані для використання в навчально-виховних закладах, Міністерство освіти і науки України розробило Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) y 2017/2018 навчальному році” (Лист МОН України від 03.07.2017 № 1/9-362 "Про Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки для використання в загальноосвітніх навчальних заклавдах для дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) у 2017/2018н.р."
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ НА НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УКРАЇНИ ВІД 14.07.2017 №1039 "ПРО НАДАННЯ ГРИФІВ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАВЧАЛЬНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ", ЯКИМ ЗАТВЕРДЖЕНО ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ, ЯКІЙ НАДАЄТЬСЯ ГРИФ “РЕКОМЕНДОВАНО МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ”.
З метою забезпечення корекції первинних і вторинних відхилень розвитку учнів з особливими освітніми потребами, формування компенсаторних способів предметно-практичної діяльності як важливої умови підготовки таких дітей до навчання, розроблено програми з корекційної-розвиткової роботи для учнів (за нозологіями). Програми розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 21.07 2017р. №1081 затверджено Типовий навчальний план для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного і тяжкого ступеня (початкова школа). З метою приведення у відповідність до Державних санітарних норм та правил внесено зміни у додатки 1, 3, 4, 5, 7, 10, 15, 18, 19 до наказу Міністерства освіти і науки України від 22.04.2014 року №504 “Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку”.
Верховна Рада ухвалила закон, і тепер асистентів дитини офіційно допускають до освітнього процесу у школах та дитсадках.
Закон №8556 ухвалили 6 вересня.
“Законопроект розроблено з метою забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами на здобуття якісної освіти в закладах освіти державної та комунальної форм власності“, – зазначено у пояснювальній записці до закону.
Для забезпечення цього цей закон вносить зміни у чотири закони: “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту” і “Про професійно-технічну освіту”.
Тепер за рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру та письмовою заявою батьків школа та дитсадок повинні забезпечити доступ до освітнього процесу асистента дитини з особливими освітніми потребами.
Також за заявою батьків обов’язково створюють інклюзивні та/або спеціальні групи (у школі – інклюзивні та/або спеціальні класи). В інклюзивних групах не може бути більше трьох дітей з особливими освітніми потребами. А педагогічне навантаження шкільного вчителя, окрім 18 навчальних годин на тиждень, не може перевищувати 20% на роботу в інклюзивних класах.
До статті 7 “Закону про загальну середню освіту” додається абзац:
“Дітям з особливими освітніми потребами забезпечується право на навчанняза допомогою найбільш прийнятних для таких осіб методів і способів спілкування, зокрема, навчання жестовою мовою та рельєфно-крапковим шрифтом (шрифтом Брайля)“.
Comments